Колись з одним місіонером, який працював на духовній ниві серед племен в африканських джунглях, трапився такий випадок. Після богослужіння до нього підійшов вождь племені й розповів йому свій сон, що повторювався вже протягом кількох ночей. Увесь час він бачив сценку, де запекло б’ються між собою два бики, і кожного разу, коли справа доходила до вирішального моменту битви, він прокидався від жаху. « Мене найбільше цікавить, який бик переможе: чорний чи білий. Чи можете ви дати відповідь на це питання?» – звернувся африканець до свого співрозмовника. « – Переможе той, якого краще годують», – на мить задумавшись, відповів місіонер.
Ця вдала фраза і сьогодні може стати відповіддю для багатьох із нас на певні життєві виклики. Один спостережливий чоловік поділив людей на три наступні категорії. До першої він відніс тих, які ініціюють зміни, здатні створювати щось нове й прогресивне, іншими словами - задають тон, формують певну атмосферу. До другої категорії, на його думку, належать часто теж розумні й здібні люди. Однак через свою пасивність, вони вимушені миритися з обставинами життя, які для них створили перші. І, нарешті, до третьої групи входять люди, котрі завжди чухають потилицю і здивовано оглядаються навколо себе, ніколи не розуміючи до кінця, що відбувається. Це, так би мовити, преамбула. А суть питання ось у чому.
Ще в сиву давнину комусь прийшла ідея назвати знаками зодіаку місяці, огорнути астральною символікою роки, тижні тощо. Якійсь частині представників роду людського ця ідея припала до серця. І саме вони вирішили певний рік у циклі їх химерного літочислення оголосити роком бика. Пройшло з тих пір декілька тисячоліть. Ми хвалимось досягненнями людини та її нібито високою цивілізованістю. І, разом з тим, бачимо, як раптом якась частина людства ніби безтямно провалюється на нижчі щаблі цивілізації, впадаючи в примітивне й богопротивне ідолопоклонство. Все повторюється. І знову, як це було в сиву давнину, привели бика та й сказали: « Просимо всіх це створіння любити і шанувати. Богом цього 2009 року буде бик». Друга з вищезгаданих категорій людей, поставлена перед таким фактом, охоче на це погодилася. « Що ж, раз так, то давайте будемо вшановувати бика, вивчати його характер, малювати на картинах, календарях, зробимо з його образу статуетки ще й прикрасимо золотом, дорогим камінням і будемо тішитися та веселитися. Це той, хто є нашим богом, який вивів нас з єгипетського рабства. Саме він допоможе нам перейти пустелю кризи і введе нас в обіцяну землю, де тече молоко і мед. Навіщо нам той Мойсей ( живий Бог)? Його вже нема, він помер,і взагалі, ця християнська релігія вже застаріла. А той новий, гладенький бичок нам, можливо, й допоможе. Тож давайте прославимо його з усією помпезністю.»
А третя категорія людей дивиться на це все і, як завжди, не знає, що діється. Не може второпати, як далі жити, кому вірити, кого визнавати, з ким товаришувати, за кого голосувати, кому поклонятися. Тож який насправді бик переможе? Хтось із вас може здивовано знизати плечима: мовляв, який зв’язок між астрологічними забавами і соціальними очікуваннями людей, а тим більше благополуччям чи крахом цілої країни. Але за цим стоїть не просто гра слів. Згадаймо, чим закінчилася подібна історія, що змальована у Біблії . « І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золоте теля!… І промовив Господь до Мойсея: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї… А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх! І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.»(Вих.32:30-35)
Чи, бува, не для нас, нині живучих , цей драматичний епізод з давньої історії людства? Чи візьме верх здоровий глузд? Задумаймось, доля людини залежить від живого Бога, чи від якогось ідола( бика)? Що переможе: християнські цінності, чи ліберальні ідеї, які призводять то до узаконення одностатевих шлюбів, то захищають інші, несумісні з баченням нашого Творця, речі? Від цього, здавалося б, вузького питання залежить весь спектр нашого життя. Чи восторжествує справедливе правосуддя над корупцією та бандитизмом? Який політик переможе на виборах? Чи стане країна на шлях процвітання, чи її очікує крах. На ті чи інші запитання є одна відповідь: «Переможуть ті особи, ідеї та цінності, яким ми будемо надавати вирішальну перевагу».
Автор: Володимир Андрощук
Сайт: http://heavens.com.ua/
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
У нас на Украине сейчас действительно трудное время выбора.
Выбирает свободный, а рабу диктует хозяин.
Талько ЖИВОЙ Господь Иисус Христос Назорей Божий способен учить КАЖДОГО, как власть имеющий, а не так, как учат не имеющие власти книжники и фарисеи.
Только общение с Живым Богом, с Воскресшим Господом Христом Иисусом способно преломить ситуацию.
Тогда народ увидит ситуацию в стране глазами Имеющего силу и власть сына Божьего, тогда перестанет безучастно наблюдать.
Свободный берет свободу сам. Для себя и других.
На христианском сайте cnl.tv в видеоархиве можно просмотреть цикл проповедей Андрея Шаповалова (служение "Трансформация").
Бог дал ему помазанное силой Духа Господня дерзновенное слово-колокол к церквям, к служителям, к каждому христианину.
Церкви пора остановить Иисуса Назорея Божия, чтобы не прошел мимо народа нашего и страны нашей, мимо города нашего, как когда-то остановил проходящего Господа слепой Вартимей.
Да благословит Бог силой и властью Духа Воскресения и Преображения и ваше служение, брат Владимир; да благоустроит город, в который привел Вас. Комментарий автора: Cпасибо за ваше слово.
Из переписки с одной девушкой (пятидесятницей) 2007 - Сергей Дегтярь С Инной Цимбал я познакомился через интернет. Я искал девушку, которая меня будет понимать и которая захочет и сможет разделить со мной мою жизненную судьбу вместе в горе и счастье. Я уже не был пятидесятником и сочувствовал доктринам церкви Бога (7 Дня). Я в надежде завёл с ней интернет-переписку и часто звонил ей и мы общались. Но, она помогла мне понять, что я не смогу идти с ней в одной упряжке. Мы расстались. Мои и её взгляды и мой социальный статус противились нашим мечтам и чаяниям.
Она хотела меня спасти от гибели в ереси "законничества" и "субботничества", но, поняла, что говорить со мной бесполезно. А я думал, что действительно не безразлисчен ей. Какой я всё-таки глупый, наивный и доверчивый. Печальный опыт, но, я взял пользу опыта даже в этом. Мне всё равно - будет ли меня кто-то любить или нет. Я уже привык, что должен любить всех, независимо от их отношения ко мне. Она хотела спасти меня от заблуждений, а я хотел лишь только взаимопонимания и того, чтобы меня принимали просто таким какой я есть.
