Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 5555 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Обида и обида - Николай Погребняк Там, где среди верующих есть ненавистники (а они есть в каждой церкви), есть и вторая сторона – те, кого они возненавидели, кому сотворили зло – как эти люди должны вести себя, и, вообще, как христиане должны относиться к тем, кто возненавидел их и воспринимать их действия?
Поэзия : Покаяние - Сергей Сгибнев Девяносто! Уже девяносто лет прошло с тех пор, как вспыхнула на Руси братоубийственная война... И как же коротка наша память! Как быстро мы забыли о тех десятках миллионов невинно погибших людей; единственной виной которых было - оставаться верными нашему Небесному Отцу. Молиться за тех, кто штыком и кулаком до основания пытался разрушить веру, надежду и любовь... И на их обломках построить свое - каиново государство. Но жив Господь! Рухнула вавилонская башня коммунизма! Только вот, многому ли научили нас те трагические события?
