Випускний скінчився, наче казка –
Вибирали королеву бала,
І вона усі найкращі вальси
З супер-боєм школи танцювала.
Всі дівчата заздрили: красуння.
Деректриса з гордістю всміхалась:
“Подивіться, то ж найкраща сукня!
А згадайте, як вона навчалась!!!”
Випускний скінчився. Від порогу
Ринули машини, взявши крила;
Кожна юність на свою дорогу
У надії, щоб завжди щастило.
Сонце жовте око показало,
Під колеса небо синь сріблило…
А з туману прірва виринала,
Наче чорну пащірню розкрила.
Крутонуло вихром на слизькому,
Мов з землі навік хотіло стерти…
І лікарня падала з утоми,
Мить життя виборюючи в смерті…
Ще учора королева бала,
А сьогодні – так, безвольне тіло,
У палаті тихо помирала…
Але серце жить її хотіло:
“Мамо! Мамо! Я уже не встану –
Нащо ці мені жахливі муки? –
Відчуваю, поряд вічність стала,
Холодом вуста торкає руки…
Мамо, ти мене навчила жити:
Як дивитись, келиха тримати;
Ти навчила правильно ходити
І дотепну відповідь давати.
Рано спать навчила ти лягяти,
Щоб обличчя свіжістю світилось;
Ти навчила одяг вибирати
Так, щоб в кольорах не помилитись.
Я умію зачіску робити,
Можу трохи на гітарі грати…
Мамо, ти мене навчала жити,
Але не навчила умирати.
Я стою тепер перед межею,
Вже свинцем повіки наливає…
Тільки тіло бореться з душею:
Мамо, що, душа не помирає?”
Що вона могла дочці сказати,
Коли вічність близько – за порогом?
Мами, все, що нам потрібно дати –
Це святе життя в обіймах Бога.
І тоді розвидниться дорога,
І тоді не страшно звіт давати…
Научіть нас, мами, жити з Богом,
Научіть нас з Богом помирати!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не могу оценить стихи, но мне не очень приятно, когда один автор выставляет сразу такое множество своих произведений. Вы отвлекаете внимание от других, которые опубликовали один стих, и так же как и вы ждут отзывово и оценок. Это как-то немного эгоистично Комментарий автора: Я можу користуватися Інтернетом врядигоди, аж ніяк не щодня - тому виставляю одразу кілька текстів.
Благослови Вас Господь! Це не з егоїзму.
Світлана
2005-11-02 03:48:16
Меліста, я молюся, щоб попередній відгук не відбив у Вас бажання ділитися своїми віршами на цьому сайті. Благословінь Вам.
Публицистика : Феноменология смеха - Михаил Пушкарский Внимание!!! Это не смешно - чисто психологическое исследование.
Например - "Комизм реализуется при тех же условиях, где возможно игровое поведение.
Сфера юмора значительно шире. Суть юмора – подметить комическое и остроумно это отразить. Иными словами, юмор выводит комическое из мира игры и вводит его в мир остроумной – творческой художественной мысли. В сатире, например, или иных жизненных обстоятельствах, может быть уже «не до смеха», но юмористическая остроумная критика здесь может быть к месту.
Юмор – это интеллектуальный и культурный аспект комического. Или можно сказать, это комический аспект художественного отражения и мысли".
"Юмор уступает таким истинным видам творчества, как музыка, изобразительное искусство, театр, литература. Несмотря на то, что юмор может включать в себя театр, литературный талант, и также требует развитого интеллекта, он ограничен в своём жанре и не имеет столь высокой жизненоважности.
Юмор - это комическое остроумие. А комизм - это шутка, шутка - это игра, а игра - это веселье, соревнование, интеллектуальное упражнение.
Юмор, действительно, не оставляет после себя такого впечатления, как иные произведения искусства и иные виды человеческой деятельности.
При всей своей сентиментальности и часто, оригинальности, юмор остаётся тривиальным явлением.
Тем не менее сам юмор - это наша повседневность, это окружающая нас жизнь, это наши отношения, наши социальные институты и жизнь в настоящем".
